A brown rabbit hopping in a field

Rabbit Salo

Context: archaeological research shows that Ukrainians have been consuming salo (pork fat) since ancient times. Back then, this dish had symbolic significance: the boar represented strength, courage, and bravery. Later, salo was highly valued for its long shelf life, the ability to stock up on food for the future, and its nutritional value.

“Rabbit Salo.” 
A man and his new coachman Ivan are traveling a long road. They’re silent for a while, but when the silence becomes unbearable, the man decides to start a conversation. Just then, a rabbit jumps out. The man starts his conversation with the rabbit: “We also have rabbits in my forest, but not like this little one that just jumped. We have big ones. I brought them from abroad for breeding. Once, I went hunting with ten beaters. They chased rabbits towards me, and I just shot them! I bagged about thirty. And among them, there was one so huge, the size of a ram! Well, when we skinned it, there was more than half a pood of salo. That’s the kind of rabbits I have.” The coachman listens and listens, then says: “Well, well, sir, we’re almost at that bridge that collapses under liars.” The man hears this and says: “So, Ivan, what kind of rabbits we have. Although, there wasn’t half a pood of salo on it, maybe three or four pounds, no more.” – “Of course, a rabbit is a rabbit,” says Ivan. They ride on for a bit, and the man turns to Ivan again: “And what, Ivan, will that bridge you mentioned be soon?” – “Yes, sir, it will be soon,” says Ivan. – “So you know, Ivan,” the man continues, “maybe there wasn’t even ten pounds of salo on that rabbit.” – “But it doesn’t matter to me,” says Ivan, “let it be.” They travel a bit further, and the man turns around, turns around in his seat, and says again: “And is it soon, Ivan, that bridge?” – “Yes, sir, it’s soon, as soon as we descend into the valley.” – “Hm,” says the man, “you know, Ivan, there wasn’t any salo on that rabbit at all, just like that rabbit salo you were talking about.” – “Well, of course,” says Ivan, “a rabbit is a rabbit.” They descend into the valley, and the man asks, “Where, Ivan, is that bridge you were talking about?” – “Well, sir,” says Ivan, “it melted away just like that rabbit salo you were talking about.”

Сало. Археологічні дослідження показують, що сало українці споживають з прадавніх часів.Тоді ця страва мала символічне значення: кабан уособлював силу, хоробрість та відвагу. Згодом сало високо цінували за довгий термін зберігання, можливість запастися їжею на майбутнє та поживні цінності. 

“Заяче сало”

Їхав пан з новим кучером Іваном у далеку дорогу. Їдуть і мовчать. А як мовчанка обридла, пан і надумав поговорити. У цей час вискочив саме заєць. Пан і почав свою розмову з зайця.

– У мене в лісі теж водяться зайці, тільки не такі, як оце пострибав маленький, а великі. Я із-за границі привіз на розплід. Одного разу я зібрався на полювання, взяв із собою чоловік з десять загоничів. Вони нагнали на мене зайців, а я їх тільки бах та бах! Набив десятків зо три. І серед них один такий здоровенний, як баран завбільшки! Ну, коли здерли з нього шкіру, то було більш як півпуда сала. От які в мене зайці.

Кучер слухав-слухав, а далі і каже:

– Но-о, гніді, скоро вже й міст той, що під брехунами ламається.

Почув це пан і каже:

– Так от, Іване, які зайці бувають. Щоправда, півпуда сала з нього не було, а так фунтів з десять.

– Звісно, заєць зайцем, – каже Іван.

Ну, їдуть далі, а пан знову до Івана:

– А що, Іване, чи скоро вже буде той місток, що ти про нього казав?

– Та скоро вже, пане, – каже Іван.

– Так от знаєш, Іване, – веде далі пан, – мабуть, що на тому зайцеві й десяти фунтів сала не було – так фунтів три-чотири, не більше.

– Та мені що, – каже Іван, – хай буде й так.

Проїхали ще трохи. Пан вертівся, вертівся на місці та й знову:

– А чи скоро, Іване, вже той міст буде?

– Та скоро, пане, ось-ось тільки в долинку спустимось.

– Гм, – каже пан, – а знаєш, Іване, на тому зайцеві й зовсім сала не було, – сам знаєш, яке на зайцеві сало.

– Та звісно, – каже Іван, – заєць зайцем.

Спустились у долинку, а пан і питає:

– А де ж, Іване, той міст, що ти про нього говорив?

– А він, пане, – каже Іван, – розтопився так само, як то заяче сало, що ви про нього говорили.

Source

Etho Cbit. “Funny Jokes in Ukrainian” Etho Cbit, https://etnosvit.com/uk/anekdoty_uk.html. Accessed 23 March 2024.